Розкриття освітнього потенціалу Європи: Тенденції та ідеї у вищій освіті

Частка населення з вищою освітою значно відрізняється в різних країнах Європи, причому лідирують країни Північної Європи та Балтії. Класифікація Євростату визначає освітні рівні, і молоде покоління є рушійною силою зростання рівня вищої освіти. Також розглядаються гендерні відмінності та важливість навчання впродовж життя.

Ландшафт вищої освіти в Європі: ідеї та тенденції

Частка населення з вищою освітою значно відрізняється в різних країнах Європи, причому лідирують країни Північної Європи та Балтії. Згідно з останніми даними, жінки стали найбільш освіченою групою в цілому.

Рівень освіти є вирішальним фактором у конкуренції за робочі місця та доступ до ресурсів. Класифікація Євростату визначає освітні рівні як низький (менше середньої школи), середній (середня школа) та високий (вища освіта). У 2022 році майже третина (31,8%) населення Європейського Союзу у віці 25-74 років мала вищу освіту – від 17,4% в Румунії до 49,8% в Ірландії.

Лідери та аутсайдери з вищою освітою

Скандинавські та Балтійські країни стабільно випереджають середній показник по ЄС за кількістю випускників вищих навчальних закладів. Швеція і Норвегія посідають третє і четверте місця, де понад 45% населення мають вищу освіту. Латвія також може похвалитися вражаючими 44% населення з вищою освітою. На противагу цьому, Італія та Німеччина відстають від середнього показника по ЄС, де 18,5% та 31,5% населення відповідно мають дипломи про вищу освіту.

Низький рівень освіти в деяких країнах

Цікаво, що в чотирьох країнах ЄС частка населення з нижчою освітою (менше, ніж повна середня) перевищувала 40%: Португалії, Італії, Мальті та Іспанії. Туреччина, країна-кандидат на вступ до ЄС, мала найвищу частку низькоосвічених осіб, майже дві третини (61,8%) з яких мали рівень освіти нижчий за повну загальну середню.

Роль професійно-технічної освіти

Професійно-технічна освіта також відіграє значну роль у кількох країнах: частка осіб із середньою освітою (повна середня та післясередня не вища) перевищує 45% у дев’яти країнах-членах ЄС, включаючи Чехію, Польщу та Німеччину.

Молоде покоління та гендерна нерівність

Молоде покоління є рушійною силою зростання рівня вищої освіти в Європі. У 2022 році 42% населення ЄС у віці 25-34 років мали вищу освіту – від 24,7% у Румунії до 62,3% в Ірландії. Прикметно, що в деяких північних країнах, таких як Фінляндія та Ісландія, цей показник у цій віковій групі був нижчим за середній по ЄС.

Гендерна нерівність у рівні освіти також очевидна: у 35 європейських країнах жінки у віці 25-34 років випереджають чоловіків у цьому питанні. В середньому 47,6% жінок у цій віковій групі мали вищу освіту порівняно з 36,5% чоловіків. Гендерний розрив був особливо помітним у країнах Північної Європи та Балтії, а найбільші відмінності зафіксовані в Ісландії, Словенії та Словаччині.

Навчання впродовж життя та освіта дорослих

Навчання впродовж життя та освіта дорослих також є важливими аспектами європейського освітнього ландшафту. У 2022 році 11,9% жителів ЄС у віці 25-64 років брали участь в освіті або навчанні протягом попередніх чотирьох тижнів, зі значними відмінностями між країнами. Північні країни лідирували, тоді як балканські країни відставали від середнього показника по ЄС.

“Оскільки попит на кваліфіковану робочу силу в цифрову епоху продовжує зростати, частка європейського населення з вищою освітою неухильно зростає, збільшившись з 19,1% у 2004 році до 31,8% у 2022 році.”

Забезпечення доступу до якісної освіти та сприяння навчанню впродовж життя буде ключовим фактором збереження конкурентоспроможності Європи в глобальній економіці знань.

🔗 Source