Законопроєкт про обов’язкову українську мову в освіті – важливий крок для зміцнення позицій української мови
Народна депутатка Наталія Піпа розповіла 24 Каналу, що ідея законопроєкту про обов’язкове використання української мови в освітньому процесі фактично виникла в Києво-Могилянській академії. Там ще у 2022 році було визначено, що мовою спілкування в університеті є виключно українська.
У 2022 році це рішення викликало широку дискусію щодо нібито обмеження прав людей. Проте, як зазначила Піпа, на початку повномасштабного вторгнення РФ спостерігалося зростання використання української мови серед дітей, підлітків та їхніх сімей. Однак до 2024 року ситуація почала змінюватися.
Саме це спонукало депутатку зареєструвати законопроєкт, який би законодавчо визначив, що освітній процес – це не лише навчання на уроках, а й перерви, позаурочний час та спілкування на території закладу.
Наприклад, екскурсії також мають проводитися українською мовою.
Законопроєкт покликаний чітко зафіксувати відповідальність вчителів, директорів та інших представників освіти за забезпечення україномовного середовища. Це дозволить громадянам захищати свої права відповідно до закону, як це було у випадку з вчителькою англійської, яку звинуватили у примушенні дітей спілкуватися лише англійською.
Депутатка підкреслює, що український закон має стати “суспільним договором”, коли українська мова стає мовою спілкування, жартів та контенту в соціальних мережах. Це не лише питання навчання, а й формування всебічного україномовного простору.
Натомість часто лунають заяви про нібито порушення прав російськомовного населення України. Проте Піпа наголошує, що після визнання Росії агресором у 2014 році фактично немає російських національних меншин в Україні, а отже й підстав для збереження прав російської мови.
Загалом законопроєкт покликаний зміцнити позиції української мови в освіті та суспільному житті, що є важливим кроком в умовах російської агресії.
🔗 Source
